ЯК ЗАПОРОЗЬКІ КОЗАКИ НОВИЙ РІК ЗУСТРІЧАЛИ

Новий Рік у запорожців

Поділ землі і вибір старшини відбувались у Запорожців 1-го січня кожного Нового Року.

Ще кілька днів перед Новим Роком козаки, що жили на зимівниках, на річках, на озерах, чи степах та працювали там, — хто господарив, хто ловив рибу, хто полював, — всі спішили до Січи.

ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЯ ДЛЯ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ

Козацька звитяга. Випуск №26. Історія. Козацька церква

Українські та запорозькі козаки відрізнялися особливою набожністю і завжди підкреслювали, що чи не головним чинником їхнього войовничого життя є захист віри Христової. В Європі до них так і ставилися – як до христових лицарів. Навіть приймаючи до війська нових козаків, головною умовою до новобранців товариство висувало православне віросповідання. А якщо новоприбулий був іншої віри – треба було негайно перехреститися в православ’я. Та запорозьке православ’я багато в чому різнилося від загальноприйнятих тоді канонів і мало свої унікальні особливості. Протягом усього свого історичного буття запорожці зберігали церковну автономію. Всіма справами церковними та релігійними на Січі керував Кіш, тобто місцевий уряд.

Петро Конашевич-Сагайдачний. Хотинська війна

Походження запорозькіх козаків. Бойове мистецтво. Січ

Профілактика правопорушень серед неповнлітніх

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

Відповідальність неповнолітніх, тобто осіб, які не досягли 18-річного віку, передбачена кримінальним, адміністративним та іншим законодавством. 

 Так, кримінальній відповідальності підлягають особи, які до вчинення злочину досягли віку 16 років (ч. 1 ст. 22 Кримінального кодексу України, далі - КК). Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності. 

 Закон також (ч. 2 ст. 22 КК України) передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: вбивство (ст.ст. 115-117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статтей 345, 346, 350, 377, 398), зґвалтування (ст. 152), хуліганство (ст. 296) та інші.